Навпаки, російський диктатор Володимир Путин демонструє політичне повернення, отримуючи запрошення на саміти найвищого рівня та нові дипломатичні бонуси. Водночас ситуація навколо України суттєво ускладнюється через похолодання відносин із Вашингтоном та внутрішні розбіжності в Європі.
Дипломатичне «звільнення» Кремля та плани на міжнародній арені
Як зазначає у своїй публікації видання The New York Times, минулого тижня російський диктатор розгорнув чимбільшу дипломатичну активність у Москві. Це стало черговим підтвердженням того, що Кремль намагається прорвати багаторічну ізоляцію.
Попри ескалацію бойових дій та відсутність будь-яких намірів йти на мирні компроміси, Путін усе частіше отримує запрошення на зустрічі високого рівня та навіть потенційні поступки від західних партнерів. Зокрема, обговорюється навіть можливість зняття санкцій із Російського фонду прямих інвестицій з боку адміністрації Дональда Трампа.
«Думаю, в Кремлі сейчас действительно празднуют. Независимо от того, что они делают или не делают, они получают то, чего даже не ожидали», — наголошує Стефан Майстер, аналітик по Росії в Немецком совете по международным отношениям.
Попереду у російського керівництва — низка гучних подій. У листопаді Путін має намір відвідати Китай для участі у форумі АТЕС, де не виключена тристороння зустріч із Сі Цзіньпіном та Дональдом Трампом. А в грудні він може відправитися на саммит G20 у Маямі, якщо прийме відповідне запрошення від Вашингтона.
Охолодження відносин між США та Україною
Поки Кремль намагається відновити позиції на міжнародній арені, зв'язки між Києвом та Вашингтоном проходять через складний етап. Ситуація створює серйозну вразливість для України напередодні нового зимового сезону.
Західні медіа нагадують про низку тривожних сигналів:
- У жовтні Дональд Трамп публічно закликав українців обрати нового очільника держави, назвавши чинного лідера Володимира Зеленського «перешкодою на шляху до миру».
- Сили оборони України зіткнулися з обмеженням доступу до системи Starshield від SpaceX.
- В українських армійців виснажуються запаси дефіцитних засобів ППО американського виробництва.
Роками кремлівський диктатор робив ставку на те, що зможе пересидіти західних партнерів України. Зараз ці розрахунки знаходять підтвердження на практиці, оскільки нова адміністрація США розглядає можливість перегляду підтримки та укладання нових угод із Москвою.
Тривога в Європі: прямі дзвінки Путіну та розкол у лавах союзників
На тлі віддалення США Європа опинилася вкрай небезпечному положенні. Союзники досі не можуть виробити єдину позицію щодо того, чи варто вести прямий діалог із російським лідером.
Прикладом цього стали нещодавні телефонні дзвінки Путіну від президента Фінляндії Олександра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стёре. У Кремлі одразу ж скористалися цим як сигналом про нібито зацікавленість європейських лідерів у діалозі.
Проте в самій Європі такі кроки викликали гострі суперечки. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредериксен розкритикувала колег за самовільні дії. Експерти пояснюють це панічним страхом європейських політиків втратити американську парасольку безпеки та зіткнутися з переломним моментом історії самотужки.
Окрім цього, Москва активно намагається розхитати політичну ситуацію всередині ключових країн ЄС — Франції та Німеччини, роблячи ставку на ультраправі сили, зокрема лідерку французьких ультраправих Марин Ле Пен, яка лідирує в опитуваннях перед президентськими виборами.
