Працівник відомої компанії «Оболонь» намагався через суд скасувати свою мобілізацію, оскільки в його застосунку «Резерв+» все ще була вказана активна відстрочка. Проте суд став на бік ТЦК. Чому електронний документ у смартфоні не захистив від призову та як на це вплинуло рішення самого роботодавця.

Суть спору: чому мобілізований працівник звернувся до суду

Працівник компанії «Оболонь» опинився в ситуації, коли дані в смартфоні розійшлися з реальним станом речей у державних базах даних. Вважаючи свій призов незаконним, він подав позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду проти ТЦК та військової частини, вимагаючи скасувати накази про мобілізацію та виключити його зі списків особового складу.

Головним аргументом чоловіка став електронний військово-обліковий документ (е-ВУД), сформований у додатку «Резерв+» 16 липня 2025 року. У ньому чітко зазначалося, що він має відстрочку від призову до 5 грудня 2025 року. Крім того, позивач наголошував, що працевлаштований на критично важливому підприємстві, яке має право на бронювання працівників.

Що показало розслідування справи та чому броня зникла

Під час судового розгляду представники ТЦК надали офіційні витяги з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Саме вони стали ключовими докази у справі:

  • З'ясувалося, що відстрочку чоловіка автоматично анулювали 1 грудня 2025 року на підставі відповідної заяви керівництва його ж організації.
  • Вже наступного дня працівника повідомили про відкликання попереднього бронювання, оскільки роботодавець подав через портал «Дія» нову заявку. Проте на момент прийняття рішення нова бронь ще не встигла набути чинності.
  • Вже 3 грудня чоловіка мобілізували наказом начальника ТЦК, після чого зарахували до списків особового складу навчального взводу. У січні 2026 року його перевели до нового місця служби.

Вирішальний аргумент суду: чому «Резерв+» не переконливіший за реєстр

Суд повністю відмовив позивачеві у задоволенні позову, розставивши всі крапки над «і» у питанні юридичної сили електронних документів.

Фактично суд дійшов таких висновків:

  1. Інформація в е-ВУД у додатку «Резерв+» станом на 16 липня відображала дані обліку лише до моменту їхнього офіційного анулювання.
  2. Наявність у смартфоні раніше сформованого документа зі старою датою завершення відстрочки (до 5 грудня) сама по собі не підтверджує її чинність на момент призову (3 грудня), якщо в державній базі даних статус уже змінився.
  3. Дії ТЦК були визнані повністю правомірними, адже на дату мобілізації чинного бронювання в єдиному державному реєстрі вже не існувало.

Цей судовий прецедент демонструє, що під час мобілізаційних процесів вирішальне значення має актуальний статус у державних реєстрах, а не візуальне відображення інформації в мобільних додатках на попередніх етапах.